Переяслав-Хмельницька районна рада — Пісківська об’єднана громада: підсумки першого року існування втішають
Середа, 17 травня 2017 16:20

Пісківська об’єднана громада: підсумки першого року існування втішають

Нещодавно журналісти Київщини відвідали Пісківську об’єднану селищну громаду – це одна з двох в області, яка створена за два роки проведення децентралізації в державі. Організували поїздку фахівці регіонального відділення Асоціації міст України в рамках реалізації проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування (ПУЛЬС)» за підтримки USAID. Супроводжувала нас регіональний консультант з комунікацій Тетяна Ревенко.

Пісківка – це майже восьмитисячне селище, яке утворилося навколо залізничної станції Тетерів. Знаходиться за 80 км від Києва, на околиці Бородянського району (30 км до райцентру) і на межі з Житомирщиною. Поруч село Мигалки (1226 осіб населення) та маленький хутір Раска, де 86 жителів. Колись ці села були в одному колгоспі «Нове життя». Тож об’єднатися їм знову, як кажуть, на карті було написано. У квітні минув рік після виборів і самостійного життя у громаді.

Місцина дуже мальовнича: довкруги лісові масиви, річка Тетерів. Є залізниця, кілька потужних підприємств: найкраще в галузі ДП «Тетерівський держлісгосп», завод скловиробів, державне підприємство аквакультури з розведення рідкісних видів риб, менші підприємства – загалом майже півсотні. Все це дає дохід у бюджет, робочі місця, а ще – корисні зв’язки у вищих ешелонах влади для місцевого очільника.

Голова Пісківської селищної ради Анатолій Рудніченко (51 рік) зустрічає гостей «при параді»: в костюмі і краватці. Каже, одягнув спеціально для телекамер, бо зазвичай ходить простіше. Запрошує на каву в місцеве кафе. Водночас розповідає трохи і про себе. Все життя в робітничих професіях: електромеханіка, будівництво, менеджерська діяльність, був співзасновником будівельної компанії в білоруському Гомелі. Каже, що бізнес продав, коли у 2015 році його обрали селищним головою Пісківки.

Їдемо оглядати головні об’єкти інфраструктури у трьох селах об’єднаної громади. Дорогою Анатолій Миколайович коментує процес її створення: без пафосу, відверто, з певним сленгом і подробицями «не для преси», людям і подіям дає досить конкретні, часом різкі й категоричні оцінки. За цим відчувається вольовий характер, господарська жилка і управлінський досвід. Зізнається, що його тут звуть просто – «Перший».

Про головне – лідера

– Треба, щоб була особистість, харизматичний лідер, який це все пробиватиме і штовхатиме, тоді можна починати об’єднання. А якщо такої людини немає, то толку не буде, – заявляє Анатолій Миколайович і зізнається, що має команду однодумців, таких осіб десять. – Громаду ми створили, можна сказати, всупереч усім. Особливо обласній владі та районному начальству, які не хотіли відпускати такий бюджет – ми забезпечували майже 60% власних доходів району. Тому я з ними не радився. Був деякий спротив і з боку місцевого бізнесу. Попросив допомоги в народного депутата Ігоря Кононенка. Мали багато організаційних перепон, але торік у квітні ми пішли на вибори. Головним конкурентом була сільський голова з Мигалок – Лідія Корякіна. Я набрав 60% голосів. Хоча стосунки з нею не гладкі, домовилися про співпрацю і навіть підписали меморандум. Щоб не було «узурпації» влади, створили баланс: коли голова з одного села, то секретар з другого. Депутатів у селищній раді за законом має бути пропорційно кількості населення: усього 26 осіб, з яких 4 від Мигалок і один від Раски. Але виконком сформували порівну: по 13 з Мигалок і з Пісківки.

Ми зберегли всі робочі місця, заклади соціальної сфери, і жодного комунального підприємства на території ОТГ не закрили. Зараз маємо 47 штатних працівників. Населення, за неофіційними даними, в нас близько 10 тисяч осіб. З них 2,5 тисячі їздить на роботу в Київ, бо люди хочуть більше заробляти. При цьому в Тетерівському лісгоспі середня зарплата – 14 тис. грн, але на всіх роботи там немає.

Про бюджет

Аби забезпечити високий рівень сервісу у сфері надання адміністративних послуг, в галузях освіти, культури та спорту, заради чого створювали ОТГ, потрібно мати значні кошти. До об’єднання бюджет місцевих рад Пісківки та Мигалок сукупно становив 3,5 млн грн. За новими умовами розраховують в нинішньому році отримати у спільну казну 38,5 млн грн.

– Ми нічого не просимо у влади, просто хай усі заплатять податки, а ми їх чесно розподілимо і будемо розвиватися, – стверджує голова.

До кінця минулого року громада жила за окремими бюджетами сільських рад. Тільки з початку нинішнього стала суб’єктом прямих міжбюджетних відносин, отримує державну субвенцію (зарплата працівникам) на освіту – близько 10 млн грн та медицину – близько 5 млн грн. Також має надходження 60% ПДФО – бюджетоутворююча стаття доходів, інші місцеві податки. При цьому громада перебрала на себе управління закладами освіти, культури та спорту, створивши у селищній раді відповідні структурні підрозділи. Щодо соціального захисту, то поки що послуговуються районною службою.

Про медицину

– Медицина – це дуже важливо насамперед для людей, це їхня щоденна потреба, навіть важливіша, ніж дороги, – переконаний голова. – Тому першочергове завдання: відкрити власний медико-діагностичний центр, для цього подали документи на ліцензію. Із 1984 року маємо двоповерхове по-новому відремонтоване приміщення колишньої дільничної лікарні. Після чергової реформи і досі вона працювала як амбулаторія сімейної медицини. Зараз там уже зробили поліклініку. Далі організовуємо стаціонар на 20 ліжок – терапевтичне і неврологічне відділення, сучасну діагностику (УЗО, рентген, лабораторія) і стоматологічний кабінет. Готові це відкрити хоч зараз. Коли отримаємо ліцензію, переведемо на свій баланс управління медициною, утримання медпрацівників. Влітку розраховуємо на нову «швидку допомогу» на базі авто «Пежо»: область пообіцяла виділити нашій лікарні з нових закупівель.

Сімейних лікарів маємо двох пенсійного віку, двох – середнього. Веду перемовини з хорошими лікарями з Донбасу, які переїхали в Київ і не можуть влаштуватися. Обіцяю гідну зарплату і житло. Будемо запрошувати на проведення прийомів людей вузькопрофільних лікарів зі столичних медзакладів, багатьох «світил» я знаю особисто.

Про освіту і спорт

У реальності побачити результати нового управління об’єднаної громади неможливо, голова зізнається, що це зарано, адже повноцінно самостійно господарюють лише один квартал. Все, що мають нині, – досягнення попередніх років, які вони зберігають і примножують.

– За великим рахунком бюджет – це тільки інструмент, ресурс. Головне – це патріотизм людей, які мають старатися для себе і рідного краю, – зауважує Анатолій Рудніченко.

Журналістам показали Піс-ківський гуманітарний ліцей, тренувально-оздоровчу базу «Пісківський спортивний центр», лісництво, меморіали. Поспілкувалися із жителями. Не всі в захопленні від об’єднання, дехто досі не зрозумів, що відбулося. Ліцеїсти-випускники щиро зізнаються, що залишатися в рідному селищі не планують, багато хто збирається далі навчатися в Польщі – заклад має з цією країною тісні зв’язки.

У віданні новоствореної громади є чотири навчальні заклади: Пісківська, Тетерівська, Мигальська середні школи та гімназія – така селищна в області єдина. З Раски дев’ятеро дітей різного віку довозять шкільним автобусом.

Пісківська гімназія була відкрита з нагоди ювілейної річниці Незалежності України у 2001 році. Для цього державним коштом капітально відремонтували будівлю відомчого оздоровчого комплексу. З того часу гімназія стала центром не тільки освітнього, а й громадського життя.

– Наша гімназія у 2004 році долучилася до всеукраїнського проекту «Школа як осередок розвитку громади», – розповідає Алла Вишневська, заступник директора з виховної роботи. – Тож вона працює сім днів на тиждень. Саме у цих стінах вирішуються важливі питання громади: тут нині працюють новостворені відділи об’єднаної громади, в актовій залі відбуваються всі зібрання та святкові події, змагання і конкурси, тренування, концерти для різних вікових груп. Безкоштовний доступ у спортзал для всіх. Гімназисти долучаються до громадського життя: організували виявлення та прибирання стихійних смітників; дослідили спільно з лікарем-епідеміологом якість місцевої води, після чого сільська влада ще в 2009 році встановила в системі водомережі спеціальний фільтр для знезалізнення. Тепер вся Пісківка п’є чисту воду.

З розмов із колегами, батьками можу сказати, що за рік діяльності об’єднаної громади різких змін жителі ще не помітили. Проте в цьому році гімназія почала вже більше отримувати допомоги з місцевого бюджету, ніж коли це було централізовано через районний відділ освіти.

«Спортивний центр» власним коштом утримує меценат-земляк Ігор Луцков, який нині живе в Канаді і має великий будівельний бізнес. Спортивні заняття у центрі всі охочі відвідують безоплатно. Приїздять з інших сіл, навіть житомирських.

Ще один благодійник купив для духового оркестру Пісківки 15 нових інструментів, музикою тепер займаються дві групи дітей.

Про благоустрій, порядок і плани

Анатолій Рудніченко зауважує, що в них багато циган, наркоманів, інших потенційних «бандюків». Недавно десять п’яниць відправили на примусове лікування коштом громади. Задля підтримання громадського порядку у селищі встановлені відеокамери, є навіть свої полісмени, їх називають «шерифами». Але для ефективної роботи охоронцям порядку в громаді необхідні законні повноваження.

Селищний голова з командою має великі плани: підготували 21 проект з покращення інфраструктури сіл, що фінансуватимуться з державного фонду регіонального розвитку та інших джерел. Серед них чимало для Мигалок: будівництво дитсадка, капітальний ремонт доріг, оновлення вуличного освітлення. Також збираються повністю реконструювати очисні споруди.

– Без об’єднаної громади ми не змогли б навіть виготовити ці проекти, а не те що їх реалізувати, – зауважує староста Мигалок Лідія Валентинівна.

А серед амбітних задумів – відновлення роботи цегельного заводу в Мигалках, спорудження ТЕЦ на дровах потужністю 5 МгВт, поруч з якою планують розмістити тепличний комплекс. Мріють втілити проект «Пісківка – курорт місцевого значення».

Валентина БАТРАК

Прочитано 331 разів
Top